Вступ
Чи знали ви, що майже кожна третя жінка та кожен п’ятий чоловік віком після 50 років страждає від переломів внаслідок остеопорозу? Ця “тиха епідемія” прогресує непомітно, доки не стається перший перелом.
У світі кількість переломів при остеопорозі зростає з кожним роком, але багато людей навіть не підозрюють про наявність захворювання. Розуміння природи остеопорозу та вчасна діагностика можуть значно покращити якість життя та запобігти серйозним ускладненням.
У цій статті ми розглянемо, що таке остеопороз, методи діагностики крихкості кісток, а також ефективні стратегії профілактики та лікування для збереження міцності кісткової тканини.
Кому корисна ця стаття?
- Жінкам у постменопаузальному періоді
- Людям старшого віку, які турбуються про здоров’я кісток
- Тим, хто має родичів з діагнозом остеопороз
- Особам із факторами ризику розвитку остеопорозу
Що таке остеопороз?
Визначення захворювання
Остеопороз – це системне захворювання скелета, що характеризується зниженням щільності кісткової тканини та порушенням її мікроархітектури, що призводить до підвищеної крихкості кісток. Сама назва “остеопороз” походить від грецьких слів “osteon” (кістка) та “poros” (пора), що буквально означає “пориста кістка”.
При остеопорозі кісткова тканина стає менш щільною, у ній формуються численні мікропорожнини, що значно зменшує міцність кістки. Здорова кісткова тканина має структуру подібну до стільників – міцну та водночас легку, а при остеопорозі ця структура порушується.
Види остеопорозу
Фахівці розрізняють два основні типи цього захворювання – первинний та вторинний остеопороз. Первинний остеопороз розвивається внаслідок природних процесів старіння (сенильний остеопороз) або гормональних змін, особливо у жінок після менопаузи (постменопаузальний остеопороз). Цей тип складає близько 95% усіх випадків.
Вторинний остеопороз є наслідком інших захворювань або впливу певних медикаментів. Серед причин – ендокринні розлади, захворювання травної системи, тривалий прийом глюкокортикоїдів та хронічні запальні процеси.
Причини розвитку остеопорозу
Гормональні фактори
Гормональний баланс відіграє ключову роль у підтримці здоров’я кісткової тканини. Естрогени у жінок та тестостерон у чоловіків сприяють збереженню кісткової маси, пригнічуючи активність клітин, які руйнують кісткову тканину.
З настанням менопаузи у жінок рівень естрогенів різко знижується, що призводить до порушення балансу між процесами руйнування та відновлення кісткової тканини. Протягом перших 5-7 років після настання менопаузи жінки можуть втрачати до 3-5% кісткової маси щорічно.
Інші фактори ризику
Генетична схильність відіграє значну роль у розвитку остеопорозу. Якщо у близьких родичів діагностовано це захворювання, ризик розвитку остеопорозу підвищується на 50-85%. Також важливими є такі фактори як расова приналежність, тілобудова та низький індекс маси тіла.
Недостатнє споживання кальцію та вітаміну D упродовж життя значно підвищує ризик розвитку остеопорозу. Особливо важливо забезпечити достатнє надходження кальцію в дитячому та підлітковому віці, коли формується “піковий запас” кісткової маси.
Малорухливий спосіб життя, куріння, зловживання алкоголем та надмірне споживання кави також негативно впливають на стан кісткової тканини.
Симптоми остеопорозу
Ранні ознаки
Остеопороз часто називають “тихою хворобою”, оскільки на ранніх стадіях він практично не має специфічних симптомів. Проте уважні люди можуть помітити перші тривожні сигнали: періодичний біль у спині, особливо в поперековому або грудному відділі хребта, який посилюється після фізичного навантаження.
Поступова зміна постави також може свідчити про розвиток остеопорозу. З’являється сутулість, збільшується грудний кіфоз (так званий “вдовиний горб”), плечі опускаються вперед. Такі зміни часто сприймаються як природні ознаки старіння.
Пізні прояви
Перелом при незначній травмі – це основний клінічний прояв остеопорозу. Найчастіше виникають компресійні переломи хребців, які можуть статися навіть при звичайному русі. Такі переломи супроводжуються гострим болем у спині та можуть призвести до стійкої деформації хребта.
Переломи шийки стегна є найбільш небезпечними і часто стаються при падінні з висоти власного зросту. Такі переломи вимагають тривалого лікування, можуть призводити до інвалідності, а іноді мають летальні наслідки.
Зменшення зросту на 2-4 см і більше також є характерною ознакою прогресуючого остеопорозу. Це відбувається внаслідок компресійних переломів хребців та зміни їхньої форми.
Діагностика остеопорозу
Основні методи
Золотим стандартом діагностики остеопорозу є двохенергетична рентгенівська денситометрія (DEXA). Цей метод дозволяє точно визначити мінеральну щільність кісткової тканини у найбільш уразливих ділянках – поперековому відділі хребта та проксимальному відділі стегнової кістки.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ, діагноз остеопороз встановлюється при значенні Т-критерію нижче -2,5 стандартних відхилень, а остеопенія (передстадія остеопорозу) – при значеннях від -1 до -2,5.
Додаткові методи включають кількісну комп’ютерну томографію (QCT), ультразвукову денситометрію та звичайну рентгенографію, яка дозволяє виявити переломи.
Коли звертатися до лікаря
Обстеження рекомендоване особам із групи підвищеного ризику: жінкам у постменопаузальному періоді, особливо тим, у кого менопауза настала до 45 років; чоловікам віком понад 70 років; особам з низьким індексом маси тіла; пацієнтам, які тривалий час приймають глюкокортикоїди.
Негайно звернутися до лікаря слід при виникненні перелому після незначної травми або при раптовому гострому болю у спині без видимої причини.
Ускладнення остеопорозу
Переломи та їх наслідки
Компресійні переломи хребта є найпоширенішим ускладненням остеопорозу. При компресійному переломі тіло хребця сплющується, що призводить до деформації хребта, зменшення зросту та формування типового “вдовиного горба”.
Переломи шийки стегна мають серйозні наслідки – до 20% пацієнтів помирають протягом першого року після такого перелому. Близько 50% тих, хто вижив, не можуть повернутися до попереднього рівня активності.
Інші типові місця переломів включають дистальний відділ передпліччя, проксимальний відділ плечової кістки та кістки таза.
Вплив на якість життя
Хронічний біль, обмеження рухливості та соціальна ізоляція значно знижують якість життя пацієнтів з остеопорозом. Біль часто призводить до порушення сну, розвитку тривожно-депресивних розладів та залежності від сторонньої допомоги.
Профілактика остеопорозу
Харчування для міцних кісток
Збалансоване харчування з достатнім вмістом кальцію є основою профілактики. Дорослим необхідно споживати 1000-1200 мг кальцію щодня. Найкращими джерелами кальцію є молочні продукти, мигдаль, насіння кунжуту, сардини та зелені листові овочі.
Роль вітаміну D неможливо переоцінити, адже без нього кальцій не може належним чином засвоюватись. Рекомендована добова доза вітаміну D для дорослих складає 600-800 МО, а для осіб старше 70 років – 800-1000 МО.
| Таблиця 1: Продукти, багаті на кальцій | ||
| Продукт | Вміст кальцію на 100 г | Рекомендована порція |
| Твердий сир | 700-1100 мг | 30-50 г |
| Кунжутне насіння | 975 мг | 1-2 столові ложки |
| Мигдаль | 269 мг | Жменя (30 г) |
| Йогурт | 120-200 мг | 1 склянка (200 г) |
| Молоко | 120 мг | 1 склянка (250 мл) |
Фізична активність
Регулярні фізичні вправи відіграють ключову роль у збереженні кісткової маси. Особливо цінними є вправи з навантаженням ваги – ходьба, біг підтюпцем, танці, силові тренування з невеликими вагами.
Рекомендована тривалість фізичної активності становить мінімум 30 хвилин 5 разів на тиждень. Важливо поєднувати вправи на силу та вправи на рівновагу для зміцнення м’язів і запобігання падінням.
Відмова від шкідливих звичок
Куріння знижує всмоктування кальцію, прискорює втрату кісткової маси та зменшує ефективність естрогенів у жінок. У курців ризик переломів стегна на 40% вищий порівняно з некурцями.
Надмірне вживання алкоголю пригнічує функцію остеобластів, порушує засвоєння кальцію та підвищує ризик падінь. Безпечною дозою вважається не більше 1-2 стандартних порцій алкоголю на день.
Лікування остеопорозу
Медикаментозна терапія
Бісфосфонати є препаратами першої лінії. Вони пригнічують активність остеокластів, зменшуючи резорбцію кісткової тканини. Застосування бісфосфонатів дозволяє знизити ризик переломів хребців на 40-70% та переломів стегна на 40-50%.
Гормональна терапія ефективна для профілактики та лікування остеопорозу у жінок у постменопаузальному періоді. Вона знижує ризик переломів всіх типів на 30-40%, але має ряд протипоказань.
Інші препарати включають селективні модулятори естрогенових рецепторів, деносумаб та аналоги паратгормону. Вибір препарату залежить від віку пацієнта, ступеня остеопорозу та супутніх захворювань.
Немедикаментозні методи
Фізіотерапія, лікувальна фізкультура та масаж покращують кровообіг, зміцнюють м’язовий корсет та зменшують біль. Реабілітація після переломів включає поетапне збільшення активності, навчання безпечним рухам та застосування ортезів за необхідності.
Поширені помилки при лікуванні остеопорозу
Самолікування
Самостійний прийом препаратів кальцію та вітаміну D без консультації лікаря може призвести до утворення каменів у нирках та інших ускладнень. Неконтрольоване застосування бісфосфонатів може викликати ураження стравоходу, нирок та рідкісні, але серйозні ускладнення.
Ігнорування профілактики
Багато людей починають турбуватися про здоров’я кісток лише після діагностики остеопорозу. Однак профілактика має розпочинатися з дитячого віку, коли формується піковий запас кісткової маси.
Ігнорування фізичних вправ та правильного харчування призводить до прискореної втрати кісткової маси, особливо у групах ризику.
Поради для життя з остеопорозом
Як зменшити ризик переломів
Організація безпечного простору вдома включає прибирання килимків, що ковзають, хороше освітлення, поручні у ванній та на сходах. Рекомендується носити зручне взуття з нековзкою підошвою та підтримувати гостроту зору та загальне здоров’я.
Психологічна підтримка
Діагноз “остеопороз” та перенесені переломи можуть викликати тривогу, страх та депресію. Психологічна підтримка з боку родини та участь у групах підтримки допомагають адаптуватися та покращити якість життя.
| Таблиця 2: Фактори ризику розвитку остеопорозу | ||
| Фактор ризику | Ступінь впливу | Можливість модифікації |
| Жіноча стать | Високий | Немодифікований |
| Вік понад 65 років | Високий | Немодифікований |
| Рання менопауза | Високий | Частково модифікований |
| Низький індекс маси тіла | Середній | Модифікований |
| Куріння | Середній | Модифікований |
Питання, які часто задають
Чи можна повністю вилікувати остеопороз?
Повністю вилікувати остеопороз у сенсі повернення кісткової тканини до стану здорової молодої людини неможливо. Однак сучасні методи лікування дозволяють зупинити прогресування захворювання, підвищити щільність кісткової тканини та знизити ризик переломів.
Найкращі результати досягаються при комплексному підході та ранньому початку терапії, ідеально – на стадії остеопенії, до виникнення переломів.
Як часто потрібно робити денситометрію?
Для жінок у постменопаузальному періоді та чоловіків старше 70 років рекомендується проходити обстеження кожні 2-3 роки. Пацієнтам з діагностованим остеопорозом денситометрію рекомендується проводити щорічно для оцінки ефективності терапії.
Висновок
Остеопороз – серйозне захворювання, яке суттєво впливає на якість життя. Однак сучасні методи діагностики та лікування дозволяють ефективно боротися з крихкістю кісток та запобігати переломам.
Ключову роль у профілактиці відіграють збалансоване харчування, регулярна фізична активність, відмова від шкідливих звичок та своєчасна діагностика. Особливу увагу слід приділити правильному харчуванню та способу життя.
Для тих, у кого вже діагностовано остеопороз, сучасні методи лікування та реабілітації допомагають мінімізувати ризики переломів та вести повноцінне життя.
Пам’ятайте, що здоров’я кісток – це інвестиція на все життя. Дбайте про свій скелет змолоду та регулярно проходьте обстеження після 50 років. Бережіть себе та своїх близьких!
